У них різні імена і позивні, але до кожного з них бійці звертаються просто - "Док" і в кожному з них бачать надію.

Сава, Ярослав, Андрій – екіпаж медичної евакуації прикордонної бригади Гвардії наступу «Сталевий кордон». Кожен з них прийшов рятувати побратимів на передових позиціях фронту за покликом серця.

«Допомагати людям, зменшити їхні страждання, надавати допомогу хлопцям – головне, чому я тут», – каже саніструктор 15 мобільного прикордонного загону Сава. За освітою він системний аналітик, в цивільному житті - власник приватної компанії з проєктування та виробництва настільних ігор, та власник закладу, де відвідувачі могли пограти у ці ігри. Також Сава займався активними видами спорту. Щоб бути зараз в команді медичної евакуації, чоловік пройшов не одні курси, в тому числі і за кордоном.

Він зазначає, що медперсонал, лікарі, медсестри, які рятують наших мужніх воїнів, – круті люди. «Найбільше розчаровують безглузді смерті, коли не встигаєш допомогти», – розповідає саніструктор.

А ще додає, що кожен бажаючий може доєднатись до їхньої команди. Навіть, якщо немає медичної освіти, можна прийти на посаду санітара чи санінструктора, бо на війні кожні руки важливі. А під обстрілами бойовий медик є одним із найцінніших у підрозділі. Це такий самий боєць, але з наплічником з медичною вкладкою та необхідними знаннями і навиками, тому його зазвичай особливо бережуть і шанують. Бо саме ці люди, зазвичай, доставляють поранених з поля бою та доставляють колегам з медеваку, переважно пішки, буває, що на квадроциклах, бронемобілях, позашляховиках…

Штатний фельдшер Ярослав, який разом з Савою рятують поранених бійців, раніше працював в одній з онколікарень Вінниччини, мав власний масажний кабінет та час від часу співав на весіллях. Він також приєднався до команди прикордонників за власним бажанням: «Я дізнався про те, що прикордонникам не вистачає медичних фахівців і просто прийшов. Тепер розумію, що я дійсно на своєму місці». 

Ярослав закликає медичних працівників не боятися та приходити до них.  «Так, це робота небезпечна, виснажлива і буває дуже важко, але найбільше задоволення – це врятоване життя. Це підбадьорює, і тоді не хочеться відпочивати», – зазначає він та додає, що навіть люди, які не мають медичної освіти – санінструктори, санітари, водії, допомагають їм виграти оті «золоті секунди» та дати надію на життя пораненому.

Андрій за позивним «Ворон» – фельдшер цієї ж евакуаційної команди бригади «Сталевий кордон» розповідаючи про завдання, які вони виконують, зазначає, що йому допомагає освіта та попередня робота на «швидкій». Але це інший, складніший досвід, і так само його надихає те, що вони рятують стільки людей.

Про евакуацію з поля бою тяжких поранених, про виклики, з якими стикаються, про нестачу медперсоналу та інше дивіться у відео.